Народження Христа: Що варто знати про історію та традиції відзначення Різдва християнами східного обряду

Різдво Христове – день, у який радіють народженню Ісуса Христа та прославляють його

Топ-новина

Топ-новина

Різдво
Різдво Христове Фото з відкритих джерел

Для православних українців Різдво Христове – особливе свято. Сьогодні, 7 січня, віряни східного обряду радіють народженню Ісуса Христа та прославляють Сина Божого.

Розповідаємо детальніше про історію свята та традиції відзначення народження Ісуса Христа.

Історія свята

Різдво Христове відзначають в ніч з 6 на 7 січня християни східного обряду за юліанським календарем. Цей день належить до найбільших свят в історії людства, його встановлено на честь народження Сина Божого.

Християни переконані, що Ісус Христос був посланий Богом на землю задля спокутування гріхів і спасіння людства. Старозавітні пророки провістили місце і час народження Спасителя світу — 5508 рік від створення світу. Отже, 7 січня — це день народження Сина Божого на землі. Від цього дня починається відлік часу.

Згідно з переказами Євангелія, мати Ісуса Христа Марія та її чоловік Йосип жили в Назареті, а до Вифлеєму прийшли, виконуючи наказ правителя Августа з'явитися всьому населенню на перепис. Оскільки зібралося дуже багато людей, Марія та Йосип не змогли знайти місця для ночівлі, а тому їм довелося шукати прихистку в невеликій печері, де за поганої погоди зазвичай ховалися чабани. Там Марія і народила Сина Божого. Тоді янгол спустився з неба й повідомив чабанам, які в цей момент не спали, що Бог народився. Вони перші прийшли вклонитися немовляті.

РІздво
Ілюстративне фото З відкритих джерел

На небі засяяла Вифлеємська зоря, що сповіщала світу про народження Спасителя та вказувала шлях до Царя всіх людей. За пастушками до печери з Марією та Ісусом Христом прийшли язичницькі мудреці й принесли Богу подарунки: золото, ладан і миро. Золото символізувало царську владу, ладан — Божу волю, миро — долю пророка. До речі, саме тих давніх часів сягає традиція виготовляти вифлеємську зірку та прикрашати нею новорічну ялинку.

Новини за темою: Новий рік, Різдво та зорепад Квадрантиди: Якими святами та астрономічними явищами потішить січень

Як відзначають Різдво в Україні

Вшанування дня народження Сина Божого починається напередодні – 6 січня. Після появи на небі першої зірки родина сідає до столу. Враховуючи, що у переддень Різдва триває піст, куштувати дозволяється тільки пісні страви. До того ж їх має бути на столі 12. Детальніше про традиції відзначення Святого вечора можна дізнатися за посиланням.

На Різдво закінчується сорокаденний різдвяний піст. На святковий стіл часто ставлять велику кількість м'ясних страв. За святковою вечерею прийнято співати різдвяних пісень, бажати одне одному здоров'я, згадувати все хороше, що було в минулому році, та вітати одне одного словами: "Христос народився! Славімо його!".

Також на Різдво починаються 12-денні святки. Вони супроводжуються народними гуляннями на честь народження Сина Божого. У слов'ян здавна в ці дні водили вертеп, співали колядки і бажали всім добра на весь рік.

У ніч з 6 на 7 січня у всіх храмах проходять божественні літургії. Також у різдвяну ніч люди звертаються до Бога з проханнями про зцілення і про помилування гріхів. Дівчата ворожать на судженого. Сімейні пари, які не мають дітей, просять Діву Марію подарувати їм дитину.

Однією з найголовніших традиційних різдвяних розваг є коляда. Колядницькі ватаги споряджали переважно хлопці. Вони заздалегідь вибирали ватага, тобто керівника, "міхоношу", "козу", "пастуха з пугою" тощо. "Козу" зодягали у вивернутий вовною назовні кожух, прилаштовували солом'яні роги, хвіст і дзвіночок на шию; в інших регіонах були свої відмінності, зокрема ватагу супроводжували "циган", "лікар", "жид", "смерть з косою" тощо. Проте обов'язковим атрибутом мала бути зірка, яку постійно носив ватаг.

Заходячи на подвір'я, колядники просили дозволу і, коли господар згоджувався, починали виставу з пісень-колядок та жартівливих сценок. У поетичних текстах оспівувались господар, господиня та діти, їм зичили щастя і здоров'я, а в господарстві щоб були статки і щедрий приплід. Якщо в родині були діти, які довго не говорили, то їм давали напитися води з ритуального дзвіночка. Це мало допомогти "оживити дзвінкий голос". Жінки, аби росли високі коноплі, ненароком обливали "міхоношу" водою. Якщо в оселі була дівчина, то вона обдаровувала кожного колядника яблуками та горіхами.

Новини за темою: Злий Дід Мороз, павутиння на ялинці і зимове сонцестояння: Топ неймовірних новорічно-різдвяних легенд

Чого не варто робити в день Різдва Христового

Традиційно, як і на кожне релігійне свято, заборонено шити, прати, прибирати, працювати в хаті, йти на риболовлю чи полювання. Цей день повинен бути присвячений Богові. У Різдво не можна лихословити і сваритися, заборонено ворожити. Не можна відмовляти людині в допомозі та милосерді.

Інші заборони мають більше рекомендаційний характер. Перед Різдвом небажано ходити в лазню і митися взагалі. З історичної точки зору таку заборону можна пояснити тим, що процес займав багато часу (наколоти дров, розтопити баню і нагріти її), а господарі були зайняті приготуваннями. Але є і більш духовне пояснення: вважається, що вода допомагає людині змити з себе гріхи. А в Різдво християни хотіли впоратися з очищенням самостійно, силою свого духу, без сторонньої допомоги.

Також не можна зустрічати Різдво в старому одязі і прикрашати верхівку ялинки чим-небудь іншим, окрім зірки, - вона символізує Вифлеємську зорю.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIKUA.NEWS

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.